Демократичні міркування

Монреаль — 4-ого вересня. У цей день громадяни Канади в провинції Квебеку вибирають своїх представників до провінційного уряду який находиться у місті Квебек. З друзів які добре мене знають можуть зрозуміти коли кажу, “Стараюся нормально жити але вибори перешкоджають!” Але якось останнім часом вибори не перешкоджають, вони просто існують! Чому? Бо всі дебіли які під час виборчому процесом б'ють себе в грудях щоби демократію захищати до тих пір не розуміють що демократія це не просто вибори але теж процес поміж виборами. Та тут я говорою про ці організації які думають що спостереження щось допоможе! Так воно допоможе але не на цьому рівні яке потрібно!

Сьогодні я пішов у свою дільницю щоби вибрати цього від не найгірших! Три тижні тому отримав у поштові скриньці повідомлення від Генерального Директорату Виборів провінції Квебеку. Це вже десятки роками чи більше незалежний орган який оправляє виборів на провінційному рівні. Так, політики якось мали вплив кого ставити не тільки по окрузі але аж до дільниці по тих комісіях але все дуже прозоро. Мій досвіт з виборами починався в Канаді приблизно тридцять років тому, та з початку 1990-их років я старався ділитися не тільки моїм досвідом щодо управління виборів але теж виборчих технології які я сам використав та навіть був автором декілька проектів.

Легко бути байдужим, та ми всі це знаємо. Минулого тижня у Монреалі на урочистому бенкеті святкування 21-ої річниці відновлення Незалежності Української Держави, я почув доповідь пана Богдана Онишкевича який очолює Канадську-Українську Фундацію. Може для присутніх він багато цікавого відкрив але по моєму його доповідь просто підтвердило ці речі що я вже сам пропоную понад десять років та робив свою власну справу зі своєю власною силою. Це було у допомозі українським ГО отриманням закордону допомогу.

Люди як пан Богдан часто забувають тих людей з канадської діаспори які роками співпрацювали з такими відомими громадськими організаціям як Фонд Демократичні Ініціатив ім. Ілька Кучеріва та Комітет Виборці України, та було нас не мало. Я та другі наші канадські співвітчизники відкрили не одні двері для ваших програм. Але якось вони всі перед громадою люблять себе показати. Так вони за демократію але де всі ці патріоти коли потрібно будувати демократію між виборчим процесом. Вони якось цього не розуміють!

Демократичні процеси це не тільки вибори, це будування свідомість у громадянин. В Канаді — всі мене не можуть знати але коли говоримо про громадський сектор у Києві, то не мало людей мене знають, та це що я зробив! Може я просто не знаю як себе піарити як деякі українські журналісти/політологи, чи другі, але я знаю що ці що в Канаді шукають гроші для своїх проектів спостерігання помиляюся! Чому? Тому що у них вибори перешкоджають! Вони загалі не зрозуміли між виборчий період який є найважливіше для розвитку суспільства! Коли ці люди — мої співвітчизники з Канади цього зрозуміють, то вони стануть кращими, та краще будуть допомагати свою батьківщину!

Так я проголосував для на найгіршого кандидати! Але коли поклав цей маленький папірець в урну як всім членам комісії сказав! “Радійте, це прекрасний день демократії! Тут при дільниці немає неприємних чоловіків які готові бити комусь морду! Вам перешкоджати у твої роботі! Радійте! За демократичний процес!”

Три жіночки на мене подивилися без слів! Потім одна сказала - “Я пам'ятаю коли це так і було в Польщі!” Я собі спокійно пішов! Проголосував, та радий був що якось тепер мені вибори не перешкоджають!

Василь Павловський
Незалежний консультант