Я звертаюсь до тебе!

Сьогодні один знайомій вислав мені свого вірша - сучасний але не з цією думкою які мали колися. Сподіваюся що він дасть мені дозвіл його тут опубілкувати. Степан, цей що вірша мені вислав, добрий да відомий в певних колах музикант. Але потім коли він мені відпише та більше про нього розповім. Про йогу музику, творчість і де іне. Але його вірш мене спровокувало викласти наступного вірша в Ітернеті.

Минулі вихідні минуло 21-н років існування СБ міста Львова... в 1990 передав мені блок нот колега який є тепер депутатом Львівської області.. В цьому блокноті був і такий вірш..

Вірш Ігоря Коцьоруби
кінець 1980-их років

Я звертаюсь до тебе Український Народе
За що ж я кохаю тебе?
З те що мою Україну загнено в рабство. Зате?
Невже у кайданах неволі вам весело радісно жить?
Та доки ж ви будете браття матіньку рідну ганьбить?

О Боже, яка ж вам різниця? Чи Сталін, чи Ленін, Петро,
Коли ви усі українці відчуєте цеє ярмо?

Звичайно пройшла адаптація ви зветься
- совєтський народ
А деж українськая нація? Де славний козацький народ.

Українці моліте ж ви Бога про це що не встали з могил козаки
Не всигла б до вас із Москви допомогоа
яничар порубали б козацькі полки.

Переписано від блокнота який подарував мені в липні 1990-ому році
на день народження Марти Герман в гуртожитку в Лісотехнічному Інституту